Розглянуто проблеми виконавської інтерпретації фортепіанних творів композитора М.Кармінського. На підставі аналізу численних виконавських версій зроблено висновок, що розкриттю художніх намірів митця більше відповідає академічне виконання творів без відтінку сентиментальності.

Розкрито значення інновацій у соціокультурному просторі, розроблено їх типологію. Проаналізовано основні етапи композиторської творчості, показано специфіку співвідношень традицій і новацій. Зроблено огляд інновацій в еволюції музичного мистецтва. Наведено матеріали про стилістичне оновлення, кардинальні зміни ладогармонічної сфери, максимальне розширення традиційної тональної системи у XX ст. та формування музично-виражальних засобів на межі XX - XXI ст. Визначено тенденції жанроутворення та розвитку стилів у музичному мистецтві XX ст. З'ясовано роль інтертекстуального принципу як важливої ланки зв'язку культурних епох, проаналізовано симфонічну елегію "Ворзель" Л. Грабовського, "Три п'єси для двох фортепіано" Д. Лігеті, партити для фортепіано М. Скорика та М. Кармінського.

Раскрыто значение инноваций в социокультурной сфере, разработана их типология. Проанализированы основные этапы композиторского творчества, показана специфика соотношений традиций и новаций. Проведен обзор инноваций в эволюции музыкального искусства. Изложены материалы о стилистическом обновлении, кардинальных изменениях ладогармонической сферы, максимальном расширении традиционной тональной системы в XX ст. и формировании музыкально-образных средств на рубеже XX - XXI ст. Определены тенденции жанрообразования и развития стилей в музыкальном искусстве XX ст. Показана роль интертекстуального принципа как важного звена связи культурных эпох, проанализированы симфоническая элегия "Ворзель" Л. Грабовского, "Три пьесы для двух фортепиано" Д. Лигети, партиты для фортепиано М. Скорика и М. Карминского.

Уперше з'ясовано особливості художньої індивідуальності М.Кармінського, притаманні йому способи постановки, осмислення та вирішення творчих завдань. Висвітлено природу композиторського обдарування, певну роль позамузичних чинників у процесі народження ідей. На конкретному матеріалі (балеті "Рембрандт" та його трансформації у фортепіанних партитах М.Кармінського) вивчено проблему формування та реалізації художнього задуму. На підставі аналізу тематизму, фактури, темпової та образно-інтонаційної драматургії, жанрових і композиційних особливостей обраних музичних творів в аспекті "відродження іманентної історії тексту" з'ясовано специфіку роботи композитора. Виявлено чинники, що єднають п'ять фортепіанних партит у макроцикл, який втілює авторську концепцію людини.